Подібно до перших протестів Євромайдану наприкінці листопада 2013 року, акції за незалежність антикорупційних інституцій НАБУ і САП у липні цього року почалися із закликів у соцмережах.
Радіо Свобода з'ясувало, як розвиток мереж впливає на алгоритми ініціювання і організації протестів, а також дізналося про намагання завадити протестам через Telegram, і чому звучать побоювання, що цей інструмент може використати Росія.
Відправною точкою протестів 2025 року вважається пост ветерана Дмитра Козятинського у мережі X, у якому той закликав людей вийти на акцію та «відстоювати те, що ми будували за останнє десятиліття».
«Збираємося о 20.00 на площі біля театру імені Івана Франка. Це найближче доступне місце до Офісу президента. Тому сподіваюся, що нас буде видно з їхніх вікон», – написав активіст 22 липня.
На перший протест Єромайдану, який пізніше переріс у Революцію гідности, люди у Києві теж зібралися завдяки постам у соцмережах.
Найбільш цитованим стало тоді звернення журналіста Мустафи Найєма. І хоча його пост був не першим, саме про нього найчастіше згадують, як про заклик, «із якого все почалося».
Відтоді протест на Майдані координували здебільшого через Facebook – у 2013 році це була головна платформа для спілкування активістів і лідерів думок в Україні. Меншою мірою використовували російську мережу «Вконтакте» та Twitter.
За майже 12 років соціальні платформи драматично змінилися, а протестувальники, які сьогодні виходять на вулиці українських міст, використовують для координації використовують вже велике різноманіття соцмереж.
«Інформація про протести поширювалась уже багатьма соцмережами – це Threads, Instagram, TikTok, Telegram, Facebook. При цьому було чітко видно розподіл груп за мережею для комунікації: студенти, молодь більше комунікували в умовній «телезі» чи Threads, покоління ГО і Євромайдану – в фб», – каже у розмові із Радіо Свобода директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк.
Чат з картонками і гілкою для знайомств
Однією з особливостей протестів цього року є… картонки – шматки картону з написаними від руки гострими гаслами. Оригінальність і обсценність (використання нецензурної лексики) цих гасел мало кого зі спостерігачів залишила байдужим. Щоб придумувати нові гасла, а також консолідувати вимоги, учасники протесту започатку окрему гілку у відкритому чаті у Telegram.
«Водночас із тим, як Дмитро Козятинський закликав через свої соцмережі виходити людей на вулицю, вже був створений цей чат, який зараз вже розрісся до майже 3 тисяч людей. А в той день у ньому були перші дві-три людини… І потім цей чат почав поширюватись перш за все серед студентських чатів, і потім вже розрісся через соцмережі, через медіа більш широко», – розповідає Радіо Свобода ініціаторка чату «Мирне зібрання. Люди з картонками» Зінаїда Аверіна.
Комунікація у публічному чаті в месенджері Telegram є по суті новелою протестів в Україні. Функціонал платформи дозволяє не лише координувати зусилля протестувальників, але і розділяти обговорення за темами. Чат має кілька гілок, серед яких є вже згаданий форум про написи на картонках, а також окремі розділи, де протестувальники діляться новинами щодо законопроєктів, розміщують анонси про події, шукають втрачені речі, діляться мемами і навіть шукають романтичних знайомств.
Telegram має доступ до всіх метаданих та змісту повідомлень, надісланих через групи та канали TelegramВозняк
Втім, вибір Telegram для координації протесту має і безпекові ризики, застерігає польський фахівець з цифрової безпеки Міхал «rysiek» Возняк.
«Перш за все, Telegram не є наскрізно зашифрованим месенджером. У ньому є спеціальний режим, коли повідомлення шифруються наскрізь, але цей режим (так звані «секретні чати») працює лише між двома конкретними пристроями, і його увімкнути сам користувач. Наскрізне шифрування взагалі недоступне для груп і каналів. Це означає, що Telegram має доступ до всіх метаданих (хто з ким спілкувався, коли) та змісту повідомлень (включаючи медіа, фотографії тощо), надісланих через групи та канали Telegram», – каже Возняк у коментарі Радіо Свобода.
Особливо небезпечним є те, що інфраструктура серверів Telegram може бути пов’язана із російською Федеральною Службою Безпеки (ФСБ), про що свідчить нещодавнє розслідування видання «Важные истории».
За словами Возняка, відомості, які викрили журналісти, свідчать про те, що пов’язана із ФСБ компанія має змогу визначати місцезнаходження користувачів месенджера, а також визначати, хто саме з ким переписується у Telegram. Засновник месенджера Павло Дуров проігнорував запит журналістів прокоментувати звинувачення у вразливостях безпеки листування.
Координаторки протестів у Києві усвідомлюють проблемність Telegram, але кажуть, що альтернативні месенджери не дають необхідних можливостей для комунікації.
Жодна інша соцмережа не дає такої можливості масово об'єднуватись станом на заразАверіна
«Telegram – це взагалі сумнівна соцмережа, і в ідеалі її варто було б заборонити, як колись «Вконтакті», і забути про неї через декілька років. На жаль, поки що Telegram – найпопулярніший месенджер серед молоді. І, в принципі, я би сказала, не тільки серед молоді. Жодна інша соцмережа не дає такої можливості масово об'єднуватись станом на зараз. Тобто, Facebook, WhatsApp, Instagram не створили б такої платформи для комунікації. Ми розуміємо ризики, і це насправді не найкраще рішення, але ситуативно, стихійно так сталося, що там з щоденної комунікації зробили цей чат, до нього почали доєднуватись люди», – каже Зінаїда Аверіна.
Не Telegram-ом єдиним
Як зазначає Оксан Романюк з ІМІ, у протестів 2025 року були одразу три рушійні компоненти: соцмережі, активні громадяни і медіа. Перший і останній подекуди перетинались, як от у випадку популярних блогерів.
«На перший мітинг молодь вийшла, бо почитали Лачена і [Сергія] Стерненка – журналісти прямо у них питали, звідки дізнались», – каже Романюк.
Втім, далі інформація про протести поширювалась різноманітними платформами: Threads, Instagram, Tiktok, Telegram і той же Facebook. Особливість саме цих протестів у тому, що кожна платформа використовувалась певними демографічними групами: молодь гуртувалась через Telegram, Tiktok або Threads. А старші люди – через Facebook, наприклад.
«Мій син, якому 15 років, доволі багато дізнався про протест з Tiktok і Discord. Але це дуже молоде покоління», – ділиться Романюк.
Таким чином, на відміну від подій Революції Гідности, комунікація між протестувальниками у 2025 році просто розділилась за платформами.
«Але в цьому є і плюс – аудиторія стала гнучкішою, а значить, сам протест став стійкішим. При цьому між всіма цими «островами» в різних соцмережах є стабільний місток – це медіа. Журналісти отримують інформацію з кількох джерел, перевіряють, і транслюють її ширшій аудиторії, формуючи координаційний хребет між платформами», – пояснює медіадослідниця у коментарі Радіо Свобода.
Протидія
Активними у соцмережах були і ті, хто протестам хотіли завадити. Згідно із аналізом видання Texty, 24 популярних телеграм-каналів поширювали маніпулятивні повідомлення про українські антикорупційні інституції за період із 5 червня по 23 липня 2025 року.
...можна припустити, що інформаційну кампанію теж планувала і реалізувала владаTexty
«Їх повідомлення в цей період синхронізувалися з діями правоохоронців щодо антикорупційних органів і активістів. З огляду на те що за скандальний закон голосувала президентська фракція, а сам президент дуже швидко його підписав, можна припустити, що інформаційну кампанію теж планувала і реалізувала влада», – вважають автори публікації.
На те, що пропрезидентські анонімні Telegram-канали поширювали маніпулятивні відомості про протести, звернули увагу і в ІМІ. Їхній моніторинг виявив інфоатаку на антикорупційну інфраструктуру України.
«Механіка така: телеграм-канал засипає свою стрічку цитатами псевдоекспертів і політтехнологів, які відверто мочать НАБУ, САП і ВАКС, маніпулюють фактами чи вигадують щось своє, і підписує цитату «експертом». Часто навіть без імені цього експерта. А в аудиторії складається враження, наче всі експерти вважають, що антикорупційні органи неефективні, там працюють самі корупціонери і їх треба позакривати», – пояснюють аналітики.
..у «телегах» можна діяти анонімно, і запускати будь які фейки без жодної відповідальності чи блокуванняРоманюк
«Вибір Телеграму в якості основного джерела дискредитації протестів свідчить про дві речі: перше – це негнучкість і крихкість системи комунікацій, якою користуються противники протестів. І яка, на відміну від диверсифікованих комунікацій протесту, намагається діяти централізовано, і це явно не спрацьовує. По-друге, в «телегах» можна діяти анонімно, і запускати будь які фейки без жодної відповідальності чи блокування, як це було б на тому ж Фейсбуці», – каже у коментарі Радіо Свобода очільниця ІМІ Оксана Романюк.
На її думку, за цими атаками стоять політичні еліти, близькі до Офісу президента, а також російська пропаганда.
«Оці всі наративи про «грантожерів», «все проплачено», «молодь не розуміє за що виходить» – це цілком російська агресивна повістка», – каже Романюк.
Раніше в Офісі президента заперечували свою причетність до анонімних Telegram-каналів, які українські опозиційні депутати, журналісти, громадські діячі і медіадослідники пов’язують із Банковою.
Зрештою, інформаційні атаки в анонімних Telegram-каналів не призвели до бажаного результату.
Ймовірно під тиском протестів і європейських партнерів президент України подав новий законопроєкт, який повертає незалежність НАБУ і САП. 31 липня Верховна Рада ухвалила його за основу і в цілому.
За даними опитування центру «Соціс», яке оприлюднили в червні цього року, 70 відсотків українців отримують інформацію із Telegram.
Форум